Божественна Літургія в День Свята Винесення Чесних Дерев Животворного Хреста Господнього

14 серпня 2024 року, в день свята св. семи мучеників Маккавеїв, Винесення Чесних Дерев Животворного Хреста Господнього, Ігумен монастиря Священно-Архімандрит Варлаам у співслужінні братії в священному сані очолив Божественну Літургію в Благовіщенському соборі монастиря.

На сугубій єктенії піднесли прохання про мир на українській землі, про порятунок від ворога, щоб Господь змилувався на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.
У особливій молитві просили у Бога милості українському народу, щоб Господь розумів владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих і прихистив тих, хто позбавлений дому.

Перед літургією протоієрей Олександр звершив водосвятний молебень з акафістом Св. Животворному Хресту.

Після закінчення Літургії Ігумен з братією освятили цілющі трави та мед.
Також Священно-Архімандрит Варлаам привітав парафіян зі святами і коротенько розповів історію про кожне свято, яке ми сьогодні вшановуємо.

Основне свято цього дня називається «Походження (винесення) чесних дерев Животворного Хреста Господнього». Однак таємничий вираз «походження дерев Хреста» означає просто хресний хід. У грецькому часослові 1897 року пояснюється походження цього свята: «У зв’язку з хворобами, які часто траплялися в серпні, з давніх-давен в Константинополі закріпився звичай виносити Чесне Дерево Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і в огиду від хвороб. Напередодні, зносячи його з царської скарбниці, покладали на святу трапезу Великої Церкви (на честь Святої Софії Премудрості Божої). З цього дня і далі, до Успіння Пресвятої Богородиці, творили літії по всьому місту, потім пропонували його народу для поклоніння. Це і є передумова Чесного Хреста».
На нашій землі це свято з’єдналося з спогадом про Хрещення Русі в 988 році. Згадка про день Хрещення Русі збереглася в Хронографах XVI століття: «Хрестися князь великий Володимир Київський і всієї Русі серпня 1-го». У «Сказі дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння», складеній у 1627 році за наказом патріарха Філарета, дається таке пояснення свята 1 серпня: «А на походження в день Чесного Хреста відбувається хід освячення заради водного і просвітництва заради людського, по всіх градах і весях».
За прийнятим Православною Церквою чином в цей день відбувається поклоніння Хресту (за чином Хрестопоклонного тижня Великого посту) і мале освячення води. Разом з освяченням води також освячений мед нового збору (звідси народна назва свята – медовий Спас).
Освячення маку не має відношення до Маккавеїв.
Слово «маккавей» походить від арамейського «makkaba» – «молот» (як зброя на ворогів), також пов’язане з єврейським «makkevet», що має таке ж значення. З українським «віяти мак» це слово просто співзвучне, але в народній свідомості пам’ять мучеників Маккавеїв міцно пов’язана з освяченням маку і приготуванням з нього страв. Однак не поспішайте засуджувати наших «напівмовних» предків. Невідомо, чи знали б люди взагалі про існування святих братів, якби не ця традиція. Крім того, добре приготовані страви з маком – це просто смачно.