Божественна Літургія на Різдво Пресвятої Богородиці

21 вересня 2024 року, в день Свята Різдва Пресвятої Богородиці, Ігумен монастиря священноархімандрит Варлаам у співслужінні братії в священному сані очолив Божественну Літургію з акафістом Святу Божої Матері в Благовіщенському соборі Обителі.

На сугубій єктенії піднесли прохання про мир на українській землі, про порятунок від ворога, щоб Господь змилувався на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.

У особливій молитві попросили у Бога милості українському народу, щоб Господь врозумив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих і прихистив тих, хто позбавлений дому.

Перед Святим Причастям протоієрей Олександр звернувся до пастви зі словами проповіді про свято Різдва Пресвятої Богородиці.

Чин про Панагію очолив ієромонах Прокопій.

Різдво Божої Матері
У Своєму Євангелії Господь і Бог наш говорить: Коли настає час для дитини народитися, то буває скорбота: коли народжується, то залишається одна радість, бо нове життя увійшло в світ… І коли народжується дитина, оточуючі дивуються: якою буде доля цього немовляти? Народження немовляти – це лише його перший день; яка буде довга черга днів, що складають людське життя? І який буде останній день, який підсумує все, що було життям цієї людини? Сьогодні ми святкуємо народження Божої Матері, і наша думка звернена до неї. Вона народилася – знову, як говорить Євангеліє – не від бажання плоті і не від бажання чоловіка; вона народилася від Бога. Вона народилася як остання, остання ланка довгого ланцюга людей, чоловіків і жінок, які протягом всієї людської історії боролися: вони боролися за чистоту, боролися за віру і повноту, боролися за цілісність, боролися, щоб на першому місці в їхньому житті був Бог, і вони б поклонялися Йому в істині і служили Йому з усією вірністю. У цьому довгому ряду людей були і грішники, в житті яких, можливо, була тільки одна риса, що викуповувала їхнє існування; в ньому були і святі, в чиєму житті навряд чи буде недолік. Але всі вони мали боротися, і всі вони мали одну спільну рису: вони боролися в ім’я Бога – проти себе, а не проти інших – для того, щоб Бог переміг. І поступово, з століття в століття, вони підготували спадкоємицю свого роду, яка повинна була народитися, як і будь-яке немовля, в ряді добра і зла, гріха і святості, але була б такою дитиною, яка вибере добро з самого початку і буде жити в чистоті і в цілковитій вірності своїй людській величі… Сьогодні народилася Божа Матір; сьогодні починається подолання того поділу, який існував між Богом і людиною з моменту падіння; народилася та, яка стане мостом між небом і землею; та, яка стане дверима втілення, дверима, що відкриваються на небо. Будемо радіти сьогодні, бо настав початок спасіння; будемо думати про Неї з ласкою, дивитися на Неї і просити Її навчити нас – можливо, не бути схожими на Неї, тому що більшість з нас не може на це сподіватися, але – любити Її з благоговінням, поклонятися Їй так, щоб стати гідними бути одного з Нею роду: людського роду, від якого народився Бог, тому що Вона виявила таку досконалу вірність. Амінь.