Заупокійний «Парастас»

12 жовтня 2024 року, в день поминання померлих (Покровська субота), архімандрит Єразм у співслужінні братії в священному сані звершив заупокійну Божественну Літургію з акафістом про спочилих у Параскевинському храмі монастиря.

Після закінчення Літургії протоієрей Олександр у співслужінні братії в священному сані очолив Велику Панахиду для всіх померлих Православних Християн.

Увечері в п’ятницю напередодні поминальної суботи ієромонах Далмат звершив утреню з Парастосом у цьому ж Храмі.

Дорогі браття та сестри!
Цього року в нашому монастирі будуть служитися поминальні батьківські (козацькі) суботи.

19 жовтня — Фоміна
26 жовтня — Лукіна
2 листопада — Димитрієвська
9 листопада — Косьмо-Даміанівська,
16 листопада — Михайлівська,
23 листопада — Філіпповська.

У ці дні, бажано, а то й необхідно, всім нам згадати, про наших близьких, про своїх родичів, друзів, товаришів, прабатьків, батьків, братів і сестер. Відійшли від нас «на шлях всієї землі», в інший світ, і стати «на правді Божій». І було б добре, підняти нашу молитву за наших померлих ближніх: Сходити до Храму і згадати в ці дні всіх наших померлих — молитвою. Прийшовши до Храму, потрібно подати записки з іменами померлих: На Проскомідію… На Сорокоуст, На Парастас, На Панахиду…, На панахидний стіл, якщо можливо, Принести Жертву. (Панихиду)! (Милостиня за покійних). Молитва за померлих — це звернення до Бога. Але потрібно звернутися з молитвою до Богородиці, до свв. Ангелів, і свв. Угодникам Божим, щоб Вони створили молитву, перед Богом, про нас, і про спасіння і прощення гріхів, наших померлих, яких ми згадуємо. У всіх православних храмах і монастирях (і зокрема в нашому, Благовіщенському монастирі) будуть відслужені заупокійні Богослужіння. У нашій обителі будуть здійснюватися; Парастаси (особливі служби про упокій), Літургії та Акафісти про упокій померлих. Церква молиться за померлих, тому що вона знає, що покійні живі (у Бога немає мертвих). Душі покійних зберігають: волю, почуття і розум. Душа може, шкодувати про прожите, хотіти щось змінити, але зробити це самостійно не може, тому що розлучена з тілом. І вся її надія на пам’ять і любов, ближніх і на молитви Церкви Христової. Християнська любов, ніколи не перестає, (говорить Ап. Павло), тому любов і пам’ять, близьких (які ще живуть на землі), здатні допомогти душам померлих наших близьких, після їх переходу (в інший світ).

Дорогі мої браття та сестри у Христі! Прошу Вас надати Любов, своїм померлим братам, сестрам, батькам і прабатькам, і всім померлим родичам і знайомим, а особливо тим, за кого нікому молитися. Помоліться за померлих!!! І
«Бог Милосердя і Щедрості» не залишить Вас без свого Благословення!
Всіх Вас чекаємо з Любов’ю до Христа в нашій Обителі.