Божественна Літургія у Престольний день Свята на монастирському подвор’ї

2-го січня 2026 року, у престольний день свята ікони Божої Матері, що іменується «Спасителька Потопаючих», благочинний монастиря архімандрит Єпіфаній з братією у священному сані очолив Святкову Божественну Літургію з акафістом Б.М. «Спасителька Потопаючих» в однойменному храмі у Дніпровському районі м.Києва. 
За Літургією помолились про мир на нашій землі, позбавлення від ворога та за українських захисників.
Після закінчення Літургії Ігумен монастиря священноархімандрит Варлаам звернувся до пастви зі словом проповіді та привітав ктитора храму Валентина Миколайовича та численних парафіян із престольним святом, архідиякон Андронік проголосив «многії літа».
Усіх парафіян було запрошено на святкову трапезу.

Історичний опис ікони
У восьми верстах від міста Новгород-Сіверська у Чернігівській губернії є село Льоньків, розташоване при річці Десні. У давнину це селище було дещо ближче до міста. У ньому існував храм в ім’я Собору Пресвятої Богородиці, чому і дотепер це місце називається Богородичним. Під час польської навали при самозванці с. Леньков та його церква були зовсім спустошені. У другій половині XVII століття все село було перенесено на нове місце. Збудовано і новий храм, присвячений св. Архістратигу Михайлу. У ньому і міститься чудотворна ікона Богоматері.
Переказ каже, що до цього храму ікона Божої Матері перенесена з колишньої Богородичної церкви. Історія явища та прославлення цього образу така. Проти гори, на якій згодом була побудована церква, є на річці Десні дуже небезпечний вир. Навіть досвідчені плавці з великими труднощами можуть перепливти цю безодню. Дуже часто траплялося, що в цей вир потрапляли величезних розмірів баржі, навантажені хлібом, і ставали здобиччю безодні: кругообіг води своєю стрімкою силою захоплював їх разом із людьми, які їх супроводжували.
І ось на цьому небезпечному місці одного разу знайдена була ікона Божої Матері, що припливла до берега річки. Благоговійні віруючі, побачивши пречистий образ, взяли його і поставили спочатку на горі, проти згубного місця. Через деякий час на цьому місці з’явився вищезгаданий Богородичний храм. З того часу плавці річкою Десні зазвичай зупинялися біля села Леньків, сходили на берег і заходили в Леньківський храм. Після старанної молитви перед образом Богоматері вони кидали між собою жереб, кому залишатися на баржі і пливти з нею через небезпечний вир.
Інші ж його товариші йшли пішки берегом річки остаточно страшного місця. І благовоління Божої Матері, мабуть, спочило на небезпечному місці з часу побудови поблизу нього храму на честь її імені. Помічено було, що з часу явлення ікони Богоматері нещастя з плавцями стали траплятися рідко, а згодом і зовсім припинилися. Ікона Богоматері, яка отримала назву «Спасительки потопаючих», на вигляд вельми стара: лик Предвічного Немовля навіть важко розглянути.
Розміри її: 10 вершків заввишки і 6 завширшки. Старанність віруючих прикрасила цей образ срібною ризою. Серед усього навколишнього населення Леньківська ікона користується великим шануванням, залучаючи на поклоніння Пречистій Діві безліч віруючих, особливо тих, яким часто доводиться вручати себе у владу водної стихії.