Божественна Літургія в Неділю після Богоявлення

25-го січня 2026 року в Неділю після Богоявлення, та день памʼяті св. Мц. Татіани, благочинний монастиря архімандрит Єпіфаній у співслужінні братії в священному сані очолив Божественну Літургію в Благовіщенському соборі Обителі.

На сугубій єктенії піднесли прохання про мир на українській землі, про порятунок від ворога, щоб Господь змилувався на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.
У особливій молитві просили у Бога милості українському народу, щоб Господь врозумив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих і прихистив тих, хто позбавлений дому.

Після читання Святого Писання архімандрит Єпіфаній звернувся до пастви зі словами Євангельскої проповіді.

Перед Божественною Літургією архімандрит Прокопій звершив водосвятний молебень з акафістом перед чудотворним Образом Божої Матері що іменується «Покриваюча».

За Богослужінням молився Ігумен Обителі священноархімандрит Варлаам і після відпусту привітав всіх наших прихожанок Татіан з їхнім днем Ангела!

Неділя після Богоявлення
В ім’я Отця і Сина та Святого Духа.
Перші слова проповіді Христової ми чули сьогодні в Євангелії: Покайтеся, бо наблизилося Царство Боже… Зазвичай ми думаємо про покаяння як про скорботний стан, коли ми згадуємо те зло, яке вчинили, той гріх, яким жили, всі наші власні неправди, і зі скрушеним серцем, з болем у душі звертаємося до Бога про прощення, про зцілення. Але не в цьому покаяння, або не лише в цьому. Покаяння полягає передусім у тому, щоб обернутися до Бога; це переворот у житті, це момент, коли, проживши, можливо, довгий час на відстані від Бога, дивлячись на всі боки тільки щоб Його не побачити, тільки щоб не зустрітися очима з Його поглядом, ми раптом розуміємо, що тільки в Ньому ми можемо отримати ту повноту, яку шукаємо. І це не означає, що все інше відійде, що решти не буде; Господь, Який нам сказав: Шукайте насамперед Царства Божого, додає: і все інше вам додасться.
Але покаяння починається тоді, коли, блукаючи на всі боки, ми раптом вирішуємо стати віч-на-віч з Богом, зазирнути в Його очі і жити перед Ним, тому що наблизилося Царство Боже, тому що Господь серед нас, тому що ми всі досвідчено знаємо, що тільки в любові, що горить у наших серцях, у любові, якою горять серця навколо нас, може бути життя і повнота і радість.
І ось до якого покаяння нас кличе Господь: Зрозумійте, що Царство Боже, Царство любові ось тут, що не треба чекати, коли воно прийде, що воно тут, якщо ми захочемо до нього долучитися. Але для цього треба йти до Бога, треба жити перед Його очима, треба дивитись Йому в обличчя. І тоді від Нього ми можемо навчитися тієї любові, від якої виростає Боже Царство на землі. Ось Його перші слова: покайтеся, прийдіть до Бога, погляньте на Нього: Він полум’яна, ласкава, рятуюча любов, Він радість, що переливається через край; тільки в цьому Царство Боже, тільки в цьому життя земне, гідне людини, здатне її заповнити тріумфом і змістом!
Почнемо ж сьогодні, почувши слово Боже, з того, до чого Він кличе: звернемося до Нього обличчям, дізнаємося, що таке це торжество і радість любові, і дамо всю любов нашого серця кожному, і відкриємо наше серце кожному, щоб і він міг нас полюбити у відповідь на запропоновану любов. Амінь.