Божественна Літургія в « Неділю Жен-Мироносиць »

26 квітня 2026 року, в третю Неділю після Великодня – Ігумен монастиря священноархімандрит Варлаам у співслужінні братії в священному сані очолив Божественну Літургію з акафістом Воскресінню Христову в Благовіщенському Соборі монастиря.

На сугубій єктенії піднесли молитви про мир на українській землі, про порятунок від ворога, щоб Господь змилувався на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.
У особливій молитві просили у Бога милості до українського народу, щоб Господь розумів владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих і прихистив тих, хто позбавлений дому.

Після Причастя архімандрит Єпіфаній звернувся до парафіян зі словом проповіді.

Після закінчення Божественної Літургії Ігумен монастиря Священно-Архімандрит Варлаам очолив хресний хід на честь святих Жен – Мироносиць та в кінці привітав кожну жінку нашої парафії з Вселенським Православним Жіночим Днем.
Архімандрит Єпіфаній помазав освяченим єлеєм прихожан, а архімандрит Прокопій окропив усіх освяченою водою.

Неділя святих Жен-Мироносиць
Сьогодні пам’ять свв. Жен-Мироносиць, праведних Йосипа Аримафейського та Никодима. Світлий і радісний день!
Христос Воскрес! – якою світлою небесною радістю звучать ці слова і віддаються в кожній душі, яка шукає Світла і Правди життя! І ця радість почалася з того моменту, коли Воскресший Господь, після Свого Воскресіння, вперше з’явився Жінкам-Мироносицям зі словом: «Радуйтеся». Вони побігли до Апостолів з радісною звісткою: «Христос Воскрес!» «Воістину Воскрес», і з’явився Апостолу Петру. З тих пір не тільки для апостолів, але й для всіх, хто прагне жити змістовним життям, звістка про Воскресіння Христове стала джерелом невичерпної радості, світлом життя, основою проповіді та основним догматом християнської віри. Якби Христос не воскрес, наша віра була б марною», – сказав Ап. Павло. Христос Воскрес! Воістину Воскрес! І за Воскресшого Христа віруючі віддавали, і тепер віддають, з хвалою Всевишньому на вустах, своє земне життя. У чому суть великодньої радості? Сутність великодньої радості виражається в словах великодньої пісні: «Смерті святкуємо вбивство, інше життя вічного початку». «О, Пасха велика і священна, Христе… подай нам причащатися тобі в невечірні дні Твого Царства», – співаємо ми в дні святої Пасхи. У цих словах церковної пісні ми висловлюємо наше бажання постійно, без кінця, бути в дійсному, істотному з’єднанні і спілкуванні з Христом. Дорогі мої брати і сестри! Пасха- це світлий радісний стан душі, який Христос дає нам, хто переживає Його Хрест і Воскресіння. Але чи справді цей радісний великодній настрій у нас буває лише в дні самого Свята? Цей світлий, радісний стан душі і настрій повинні бути у нас завжди і, особливо, коли ми причащаємося св. Таїн. У преп. Серафима завжди була Пасха- завжди була радість на душі. Чому? Та тому, що він глибоко упевнений у присутності Воскресшого у своєму житті. А ми? Хіба ми не усвідомлюємо і не відчуваємо, що кожен над собою десниця Господня? Хіба ми не помічаємо Божої присутності у світі? «Великдень, двері райські, що відчиняють нам!» Двері відкриті, але чи ввійду я в них? Як увійти до них – вказують нам сьогоднішні святі, праведні Йосип Арімафейський та Никодим. Треба подолати страх і піти за Христом», – кажуть вони. Потім св. рівноап. Марія Магдалина: Вона не тільки сприйняла Слово Боже у свій розум, але й служила Йому від своїх маєтків, наводячи всім приклад палкої відданості Христу та приклад співчуття Йому та Хресту Пречистій Діві Марії.
Вітаючи сестер нашої Обителі з їхнім святом, зі світлим днем Жен-Мироносиць, благаємо Господа, щоб усі наші сестри та парафіянки з таким же терпінням і смиренням несли кожен свій життєвий хрест, з якими Жони-Мироносиці йшли по стопах Христа, щоб і ви, дорогі, служили Його Тілу – святій Церкві- хто від своїх маєтків, хто своїми працями та талантами. Амінь. Христос Воскрес!!!