Божественна Літургія в День Свята Ізнесіння Чесних Дерев Животворного Хреста Господнього

14 серпня 2026 року, в день свята свв. семи мучеників Маккавеїв, Ізнесіння Чесних Дерев Животворного Хреста Господнього, благочинний монастиря архімандрит Єпіфаній у співслужінні братії в священному сані очолив Божественну Літургію в Благовіщенському соборі монастиря.

На сугубій єктенії піднесли прохання про мир на українській землі, про порятунок від ворога, щоб Господь змилувався на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.
У особливій молитві просили у Бога милості українському народу, щоб Господь розумів владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих і прихистив тих, хто позбавлений дому.

Перед Літургією уставник монастиря ієромонах Далиат звершив водосвятний молебень з акафістом Св. Животворному Хресту.

Після закінчення Літургії отець благочинний з братією освятили цілющі трави та мед, та привітав парафіян зі святами, які ми сьогодні вшановуємо.
Також наприкінці архімандрит Питирим помазав вірян освяченим єлеєм а архімандрит Прокопій окропив освяченою Водою.

Основне свято цього дня називається «Походження (винесення) чесних дерев Животворного Хреста Господнього». Однак таємничий вираз «походження дерев Хреста» означає просто хресний хід. У грецькому часослові 1897 року пояснюється походження цього свята: «У зв’язку з хворобами, які часто траплялися в серпні, з давніх-давен в Константинополі закріпився звичай виносити Чесне Дерево Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і в огиду від хвороб. Напередодні, зносячи його з царської скарбниці, покладали на святу трапезу Великої Церкви (на честь Святої Софії Премудрості Божої). З цього дня і далі, до Успіння Пресвятої Богородиці, творили літії по всьому місту, потім пропонували його народу для поклоніння. Це і є передумова Чесного Хреста».
На нашій землі це свято з’єдналося з спогадом про Хрещення Русі в 988 році. Згадка про день Хрещення Русі збереглася в Хронографах XVI століття: «Хрестися князь великий Володимир Київський і всієї Русі серпня 1-го». У «Сказі дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння», складеній у 1627 році за наказом патріарха Філарета, дається таке пояснення свята 1 серпня: «А на походження в день Чесного Хреста відбувається хід освячення заради водного і просвітництва заради людського, по всіх градах і весях».
За прийнятим Православною Церквою чином в цей день відбувається поклоніння Хресту (за чином Хрестопоклонного тижня Великого посту) і мале освячення води. Разом з освяченням води також освячений мед нового збору (звідси народна назва свята – медовий Спас).
Освячення маку не має відношення до Маккавеїв.
Слово «маккавей» походить від арамейського «makkaba» – «молот» (як зброя на ворогів), також пов’язане з єврейським «makkevet», що має таке ж значення. З українським «віяти мак» це слово просто співзвучне, але в народній свідомості пам’ять мучеників Маккавеїв міцно пов’язана з освяченням маку і приготуванням з нього страв. Однак не поспішайте засуджувати наших «напівмовних» предків. Невідомо, чи знали б люди взагалі про існування святих братів, якби не ця традиція. Крім того, добре приготовані страви з маком – це просто смачно.