Божественна Літургія в Неділю 35-у після Пʼятидесятниці

4-го лютого 2024 року, у Неділю 35-у після Пʼятидесятниці та день всіх святих новумучеників і сповідників Церкви нашої – Ігумен монастиря Священно-Архімандрит Варлаам у співслужінні братії та гостей у священному сані очолив Божественну Літургію у Благовіщенському соборі Обителі.
За Божественною Літургією піднесли молитви про мир на українській землі, про визволення від ворога, щоб Господь змилостивився на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі, і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.

Перед Божественною Літургією архімандрит Питирим звершив водосвятний молебень з акафістом перед Чудотворним Образом Пресвятої Богородиці, що зветься «Покриваюча».

Чин «про Панагію» очолив ієромонах Прокопій.

Зцілення сліпого

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Перед Хрещенням Господнім, перед тим славним днем, коли Христос прийшов на береги Йордану, щоб хреститися від Іоанна, святий Іоан Хреститель закликав усіх, хто приходить до нього до покаяння, тобто відвернутися від усього, що робило їх негідними власного людського звання, негідними Бога, закликав їх віддатися Богові всією душею, всім розумом, всім серцем, всією волею – і всією силою і слабкістю.

Крім того, перед початком посту Церква надає нам кілька підготовчих тижнів, коли з тижня в тиждень нам будуть з’явлені звичайні, але й найбільш руйнівні гріхи, які заважають нам стати Божими людьми.

Перед початком цих підготовчих тижнів згадується сліпий Вартимей, якого Господь зцілив від набутої сліпоти. Так і ми; ми не сліпі від народження, ми стаємо сліпими, тому що видиме нам закриває погляд на невидиме. І ось, протягом цього тижня ми повинні поставити перед собою питання про нашу сліпоту і прозріння. Нам потрібно побачити багато в чому. Ми повинні навчитися бачити в собі зло, яке робить нас дрібними, негідними навіть людського звання, не кажучи вже про те, що воно робить нас нездатними долучитися до Божественної природи, що є нашим покликанням. Але ми також повинні навчитися бачити в собі образ Божий, ту святиню, яку Господь вклав у нас і яку ми повинні зберегти, зміцнити, яку ми повинні дати сяяти повним світлом через подвиг усього життя.

Ми також повинні навчитися по-новому дивитися на нашого ближнього. Ми занадто легко бачимо його недоліки; протягом цих днів і наступних тижнів ми повинні навчитися так вдивлятися в глибини кожного нашого ближнього, щоб побачити в ньому цей святий, Божественний образ, і навчитися побожно, трепетно ставитися до кожної людини навколо нас.

Але для того, щоб бачити, нам іноді потрібно дивитися на себе в дзеркало; яке дзеркало у нас є? – Євангеліє. У Євангелії ми бачимо досконалу Людину Іісуса Христа, якою ми покликані стати. І ми бачимо навколо Нього і праведників, і грішників, і грішників, що гинуть, і грішників, які в покаянні рятуються. Давайте читати Євангеліє побожно, вдумливо, серйозно, щоб через нього побачити в собі і все світле, і все темне, щоб навчитися бачити і в інших те невечірнє, невмираюче світло, яке жодна темрява не може заглушити ні в ньому, ні в нас. І тоді ми зможемо кинутися через підготовчі тижні Великого Посту до чудових днів Страсного тижня і до Воскресіння Христового. Амінь.