Божественна Літургія в день обрітення мощей преподобного Серафима

1-го серпня 2025 року, в день обрітення мощей преподобного Серафима Саровського – казначей монастиря архімандрит Питирим у співслужінні з братією в священному сані звершив Божественну Літургію
в Параскевинському храмі.

На сугубій єктенії піднесли прохання про мир на українській землі, про порятунок від ворога, щоб Господь змилувався на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.
У особливій молитві просили у Бога милості українському народу, щоб Господь розумів владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих і прихистив тих, хто позбавлений дому.

Напередодні, в середу ввечері архімандрит Питирим м звершив малу всенічну в цьому ж храмі обителі.

Після Божественної Літургії благочинний монастиря архімандрит Єпіфаній звершив заупокійну літію біля могилки – по приснопамʼятному духівнику нашої Обителі схіієромонаху Осіі.

Проповідь в день орбітення мощей прп. Серафима Саровського

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Сьогодні ми святкуємо день святого Серафима Саровського, одного з найулюбленіших, найславетніших святих Російської Церкви. Але святкувати день святого, це означає в першу чергу, будучи враженими його духовною красою, звернутися до нього з питанням: як наслідувати твій приклад? Що робити, щоб навчитися тому, що ти дізнався, стати такою людиною, яка, як ти, жила на славу Божу і, через століття і століття, сяє вічною славою?

На поставлене йому одного разу питання про те, що відрізняє грішника, що гине, від праведника, що спасається, чи від святого, преподобний Серафим відповів: тільки рішучість… Наше спасіння — в нашій волі, в нашій твердості, в непохитності нашої рішучості бути Божими до кінця. Господь дає Свого Духа не мірою, дає Свою благодать не мірою, — Він дає все, і Себе Самого. Але ми приймаємо благодать і використовуємо дари Божі в міру нашої готовності прийняти те, що Він дає — і саме те, що Він дає, а не те, що ми хочемо, і принести той плід, якого Бог очікує від нас.

Цього було б достатньо, щоб побудувати ціле життя на прикладі і на слові преподобного Серафима. Поставимо, кожен з нас, перед собою питання: чи хочемо ми бути Христовими? Чи хочемо ми бути Божими? Чи хочемо ми стати схожими на тих, хто викликає в нас такий трепет, такий захват, такий трепет і таку любов, до кого ми звертаємося з кожною потребою, до кого ми звертаємося з усім болем і з усією своєю радістю? І якщо так, то послухаємо серйозно, і приймемо, і виконаємо цей заповіт святого Серафима: рішучістю вступимо в шлях Господній. Сила Божа в немочі здійснюється — але в тій людській немочі, яка віддає себе Богові з рішучістю на життя і на смерть залишатися Вірними Йому. Амінь.