Архієрейська Божественна Літургія в Неділю після Різдва Христового

11-го січня 2026 року в Неділю після Різдва Христового, в Престольний день Свята Обителі, 14000 немовлят Віфлеємських від Ірода за Христа вбитих – Високопреосвященнійший Віктор, архієпископ Арцизський у співслужінні братії в священному сані очолив Божественну Літургію Архієрейським чином в Благовіщенському соборі Обителі.

На сугубій єктенії піднесли прохання про мир на українській землі, про порятунок від ворога, щоб Господь змилувався на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.
У особливій молитві просили у Бога милості українському народу, щоб Господь врозумив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих і прихистив тих, хто позбавлений дому.

Перед Божественною Літургією архімандрит Єразм звершив водосвятний молебень з акафістом святим 14000 немовлятам Віфлеємським.

За звичаєм у нашій Обителі сьогодні відбувається Славлення Господа (Монастирські Колядки).

Святі мученики 14 000 немовлят убиті царем Іродом у Віфлеємі.
Коли настав час здійснення найбільшої події – Втілення Сина Божого і Народження Його від Пресвятої Діви Марії, східні волхви побачили на небі нову зірку, яка передвіщала народження Царя Юдейського. Відразу вони попрямували до Єрусалиму для поклоніння народженому, а зірка вказувала їм шлях.
Вклонившись Богонемовляті, вони не повернулися до Єрусалиму до Ірода, як він наказував їм, але, отримавши одкровення згори, пішли в свою країну іншим шляхом. Тоді Ірод зрозумів, що задум його знайти Немовля не здійснився, і наказав убити у Віфлеємі та околицях усіх дітей чоловічої статі віком від двох років і молодших. Він розраховував, що серед убитих дітей буде і Богомладенець, у якому бачив суперника. Занапащені немовлята стали першими мучениками за Христа. Гнів Ірода обрушився і на Симеона Богоприїмця, який всенародно свідчив у храмі про Месію, що народився.
Коли святий старець помер, Ірод не припустився, щоб його гідно поховали. За наказом царя було вбито святого пророка священика Захарію: його вбили в Єрусалимському храмі між жертівником і вівтарем за те, що він не вказав, де син його, Іоан, майбутній Хреститель Господа Іісуса Христа. Гнів Божий незабаром покарав самого Ірода: його спіткала люта хвороба, і він помер, живцем з’їдений хробаками. Перед смертю безбожний цар довершив міру своїх злодіянь: убив первосвящеників і юдейських книжників, рідного брата, сестру та її чоловіка, свою дружину Маріамну та трьох синів, а також 70 наймудріших чоловіків, членів Синедріону.