Принесення Ікони Божої Матері яка іменується «Жасминна» або Мертидеотиса.

По благословінню намісника Введенського київського чоловічого монастиря  архієпископа Даміана 7-го лютого 2026 року була принесена  з нашої обителі ігуменом Варлаамом з братією ікона Божої Матері яка іменується «Жасминна» або Мертидеотиса – Паліоні для поклоніння вірянам.

Ікона Пресвятої Богородиці «Жасминова».

Історія чудотворної ікони тісно пов’язана з обителью Успіння Пресвятої Богородиці Паліані на Криті. Згідно з усним переказом, монастир був заснований набагато раніше першої згадки в літописах, датованої 632 роком.

На цьому місці дивом була виявлена ікона Божа

Матері. Під час пожежі в навколишньому непрохідному лісі місцеві жителі чули голос, що кличе про допомогу. І коли погасили пожежу, в заростях обгорілих колючих дерев знайшли чудотворний образ. Через деякий час молитовники помітили, що дерево, на якому була знайдена ікона, почало рясно проростати. Спочатку ікона проглядалася крізь гілки, а потім остаточно зникла.

Поки ікона не зникла всередині дерева, її переміщували в храм і закривали там на замок, але невидимою силою вона поверталася назад в лоно дерева.

Зараз те саме миртове дерево з ароматом жасмину, що приховує чудотворну ікону, росте в південно-східному кутку храму. Його частинки — кора, листя, гілочки — цілющі. А ікону, кажуть, бачать тільки діти. Але ще в той час, коли образ був видно всім, з нього зробили копію, яка зараз знаходиться в храмі і приваблює безліч паломників.

Історія утворення монастиря Паліані дуже незвичайна і, звичайно, без благословення вищих сил не обійшлося.

Приблизно в 600-х роках на острові, в районі села Венерато, недалеко від Іракліона, сталася сильна лісова пожежа. Місцеві жителі чули жіночий голос, який кликав про допомогу. Всі поспішили загасити руйнівне полум’я вогню. Коли пожежа була припинена, місцеві жителі, на свій подив, побачили в гілках пошкодженого дерева неушкоджене обличчя ікони Пресвятої Богородиці. Ікона була незвичайною. На ній поруч з Богородицею було зображено дерево. Ікону Богородиці було вирішено віднести до сусідньої церкви, але з незрозумілих причин вранці вона знову повернулася на колишнє місце.

Тоді місцеві жителі вирішили не мучити постраждалу ікону і залишили її там, де і знайшли. Здійснили молебень, очистили від наслідків пожежі місце навколо ікони Богородиці і, через деякий час, сталося інше диво — дерево на іконі почало проростати. За щасливим збігом обставин до того, як знайдене чудесним чином обличчя Пресвятої Богородиці було назавжди заховане в миртовому дереві, вдалося зробити його копію, яка і донині зберігається в монастирі.

Кажуть, що тільки ясні непорочні очі дітей можуть і зараз побачити в стовбурі дерева обличчя Богородиці.

Поруч з цим миртовим деревом був утворений жіночий монастир Панагія Паліані. Перша згадка про монастир датується 668 роком, але дата його заснування достеменно невідома. Згідно з історичними даними, монастир Паліані був дуже впливовим за часів Візантійської імперії і підпорядковувався безпосередньо патріарху Константинопольському.