Божественна Літургія в день пам’яті Різдва Предтечі Господнього Іоанна

7 липня 2026 року, в день пам’яті Різдва Хрестителя Господнього Іоанна — архімандрит Єразм у співслужінні братії в священному сані очолив Божественну Літургію з акафістом «Предтечі Іоанну» в Параскевинському храмі монастиря.

На сугубій єктенії піднесли прохання про мир на українській землі, про порятунок від ворога, щоб Господь змилувався на наш народ і зберіг тих, хто в розпачі і втратив дім, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним , також піднесли особливі прохання за захисників України, щоб Господь зміцнив їх у подвигу воїнського служіння.

В особливій молитві попросили у Бога, щоб Він утішив наших воїнів надією і вірою, покрив і зберіг їх Своєю благодаттю на полі бою та повернув додому здоровими та неушкодженими.
Також була піднесена заупокійна молитва за захисниками України, які загинули на полі бою та за всіми спочилими Православними Християнами.

Увечері в четвер напередодні — архімандрит Єразм у співслужінні братії в священному сані здійснив святкове вечірнє Богослужіння.
За Богослужінням молився Ігумен монастиря священноархімандрит Варлаам.

Слово в день пам’яті Різдва Хрестителя Господнього Іоанна.

Пророче і Предтече пришестя Христа, гідно прославити тебе дивуємося ми, що шануюємо тебе любов’ю.

Ну як же не дивуватися нам, як нам хвалити гідно того, про кого Сам Господь Ісус Христос сказав, що між народженими жінками не повставав більший, ніж Іван Хреститель.

Як нам прославити того, хто вищий за всіх святих після Пресвятої Богородиці?

Це перший із святих у Царстві Небесному.

Заслуги святих настільки великі, що ми не можемо їх обчислити. Що ж сказати про нього, про того, хто з’явився світу в дусі і силі Ілліної?!

Яким був дух Іллі Пророка, ви знаєте: знаєте, що це був полум’яний дух, що горів любов’ю до Бога. А сила Пророка Іллі теж невимовна, бо силою своєї молитви він зупинив дощ у землі Ханаанської на три з половиною роки і в змаганні з язичницькими жерцями про віру він викликав вогонь з неба на жертву, политу водою.

Ось в такому дусі і в такій силі прийшов і Предтеча Господній Іван.

Св. Пророк Ісая каже, що він той, кого слід назвати «голосом того, хто кричить у пустелі: приготуйте шлях Господу, прямими зробіть стежки Йому».

І він виконав це завдання. А яким було це завдання?

Великий преподобний Макарій Єгипетський країну, населену грішниками, уподібнює лісу до дрімучого, кущів колючими зарослим, уподібнює густим заростям очерету і каже, що в такому гущі пройти вкрай важко, треба розсунути руками гілки, розсовувати зарості очерету.

А саме такою була країна, населена євреями, до пришестя Господа Ісуса Христа.

Це була надзвичайно грішна країна, яка відступила від віри в Істинного Бога і пішла в ідолопоклонство.

Це були люди, які приносили в жертву Ваалу і Астарті своїх дітей, проливаючи їх кров.

І ось перед Предтечею Іоанном стояло завдання — в цьому глухому лісі приготувати шлях Господу. Таке завдання ніколи не покладалося на людину, і потрібні були найбільші духовні сили для того, щоб його виконати.

Нагадаємо, що до виконання цього завдання святий Предтеча Господній готувався, більше двадцяти років живучи в дикій Юдейській пустелі. Він жив один і далеко від людей, зі звірами; він носив колючий одяг з фетру і спав на каменях пустелі.

Навіщо це було потрібно? Потім, щоб у безперервній молитві до Бога, у найважчому пості, стриманості та пильності набрати сили, подібні до сили та духу Іллі. І св. Предтеча Господа стягував такі сили.

Він потряс серця юдеїв своєю проповіддю на берегах Йордану. Він приготував шлях Господу цією своєю проповіддю, цим полум’яним закликом до покаяння.

Його проповідь була настільки потужною, так впливала на людські серця, що натовпами йшли люди з усієї Юдеї, щоб почути докори Предтечі, покаятися і хреститися хрещенням покаяння.

Це хрещення було потрібно для того, щоб підготувати до справжнього хрещення в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, яке встановив наш Господь Ісус Христос.

Предтеча був абсолютно безстрашним: він ніколи не думав про свою безпеку, він так суворо стояв за правду, що не боявся засудити в потворному перелюбі і беззаконнях навіть царя Ірода. І за це він зазнав страти.

Хіба Сам Бог не свідчив світові про його незмірну велич, коли послав архангела Гавриїла сповістити священику Захарії, що від нього народиться цей найбільший з людей!

Хіба архангел не сказав, що він наповниться Святим Духом ще від утроба своєї матері?

Ось те, чим я своїми слабкими устами прославлю Іоанна Предтечу.

І на іншому ще зупиню вашу увагу.

Коли архангел Гавриїл сповістив священику Захарії, що від нього народиться Предтеча, Захарій не повірив, не повірив, хоча був сповнений віри в Бога. Хоча він і його дружина Єлизавета були праведними, тим не менш цей праведник не повірив.

І що ж, чи пробачив Бог йому це коливання у вірі? Ні, Він покарав його важким покаранням, вустами архангела наказав йому бути німим протягом дев’яти місяців, до часу виконання пророцтва.

Це було покаранням праведника за невіру.

А якщо праведника Господь так покарав за його коливання у вірі, то що буде з нами, грішниками, якщо наша віра не буде твердою?

Читаємо у апостола Павла в Посланні до євреїв: «А без віри догодити Богові неможливо; бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірив, що Він є, і тим, хто шукає Його, віддає».

Ну як же можна вірити в Того, Кого не уявляєш собі; як можна любити Того, в Кого не віриш? А без віри і без любові немає можливості догодити Богові. Це запам’ятайте.

Від нас вимагається непохитна віра, віра, яку нічим не бентежить.

Якщо коли-небудь похитнетеся у вірі, то не залишайтеся в ваганні, але стежте, щоб не понести за нього тяжке покарання.

Покараний Богом священик Захарія був помилуваний Ним, і не тільки помилуваний, але отримав великий дар пророцтва, бо ви чули, що він говорив, коли народився його син Іван Предтеча. Він сказав:

«Благословенний Господь Бог Ізраїлів, що відвідав Свій народ, і створив йому звільнення, і збудував ріг спасіння нам в домі Давида, юнака Свого, як сповістив устами Своїх святих пророків, що врятує нас від наших ворогів і від руки всіх, хто нас ненавидить…».

Що це? Хіба не пророцтво про Господа Ісуса Христа? Хіба не пророцтво про Спасителя світу, Месію?

Звичайно, так, звичайно, абсолютно явне пророцтво про прихід Спасителя.

Ось бачите, Господь не залишає без покарання тих, хто вагається у вірі, але Господь, покарав Захарію, пробачив, і не тільки пробачив, але й дав прощеному великий дар Своєї благодаті — дар пророцтва.

Тому, якщо вам коли-небудь трапиться похитнутися у своїй вірі, не падайте духом. Падіння неминучі в нашому християнському житті.

Згадайте, як був прощений Богом священик Захарія, батько Предтечі, і сподівайтеся, що і вас, якщо ви покаєтеся, Він повстане у вашій християнській гідності і дасть вам дари Своєї благодаті, щоб ви могли йти далі за Ним.

Господь допоможе.
А ви вірте в це, а ви знайте, що Господь не залишить вас навіть після вашого падіння.